Людина перестає читати - перестає мислити. Дідро
Світ стрімко змінюється, і вже ні для кого не секрет, що діти стали менше читати. Книжці важко витримати конкуренцію з відео-, комп'ютерними іграми, Інтернетом.
Але юній людині просто необхідне читання. Психологи стверджують, що саме читання розвиває інтелект; воно формує внутрішній світ людини. Для дітей книга - живий світ, її герої реальні: дитина живе разом із ними і співпереживає їм.
Літературний світ розмаїтий. На жаль, мусимо констатувати, що наші учні в ньому орієнтуються погано. А є й такі, які читають книжки мало або зовсім не читають. Годинами сидять біля екранів телевізорів і задовольняються часто низькопробною продукцією, яка заполонила ледве не всі телеекрани. Що ж чинити нам, бібліотекарям, вчителям, щоб навчити школярів орієнтуватися в літературному світі, вибирати для читання ті твори, що визнані світовими шедеврами.
Інтерес до читання художніх творів виникає і починає формуватися з дитячих років. Уже в початкових класах, навчившись читати, учень може сам ознайомитись із змістом творів, невеликих книжок. Діти відвідують бібліотеки, обмінюються книжками. Для того щоб у школярів був сформований стійкий інтерес до читання, його треба весь час підтримувати і збагачувати. У початкових класах техніка читання учнів ще не досконала, діти не одержують задоволення від самостійного читання вголос дома з батьками, в школі - з учителем.
Читання - це активна пізнавальна діяльність. Вона виявляється в допитливості, прагненні дізнатись про життя людей, ознайомитися з вчинками героїв, бажанні дізнатися, як розгортатимуться події далі. Відомі випадки, коли в середніх класах учні не виявляють читацького інтересу, не хочуть записуватися до бібліотеки.
Мені здається, що, починаючи з п'ятих класів, потрібно в кожній школі проводити бібліотечні уроки-факультативи обов'язково, і батьки повинні нам допомагати – підтримувати потяг дитини до книги.
Кожна інтелігентна людина повинна уважно
прочитати за своє життя 8-10 книжок?
Яких саме? А ось щоб зрозуміти це, прочитайте
тисяч п'ятнадцять томів.
І. Бабель
Розподіл навчального матеріалу
за темами курсу
Книга. Читач. Бібліотека.
Розділ І
1. Мистецтво книги.
4. Бібліографічний опис.
3. Організація раціонального читання.
3. Культура читання.
3. Бібліографія. Довідкова література.
У бібліотеці оформлені стенди «Живи, книго!», пам'ятки, у яких даються поради читачам.
1. Методи самостійної роботи з книгою.
4. Зміст, форми і методи навчання.
7. Як навчитися читати швидко.
2. Самовдосконалення.
5.XIIIстолітті. Спочатку всі відомості розміщувалися без будь-якої послідовності, а вже в XVIстолітті слова стали розміщувати за алфавітом (азбуковниковими).
У середині XIXст. був зібраний словник В. Даля. Володимир Даль — козак луганський, створив тлумачний словник, який містить 200000 слів (народився 1801 р. в Луганську). Півстоліття присвятив улюбленій праці - збиранню слів. Улюбленою словниковою справою займався скрізь, навіть у військовому поході. У службових поїздках занотовував незрозумілі та почуті слова. В. Даль пройшов через дві війни, був не тільки збирачем слів, але й лікарем окулістом. Він пише ряд статей із хірургії, захищає дисертації.
Різновиди словників:
а) енциклопедичні;
б) тлумачні;
в) орфографічні;
г) іншомовні;
д) спеціальні.
Енциклопедичні словники — пояснюють не слова самі по собі, а означені ними поняття.
Наприклад: яблуко - соковитий плід, який не розкривається.
Тлумачний - докладно пояснює значення слів.
Орфографічний — містить відомості, як правильно писати те чи інше слово.
Іншомовний - пояснено значення слів, запозичених із різних мов.
Спеціальні або тематичні (географічні, хімічні, біологічні...). Кожен такий словник присвячений одній темі або одній галузі знань: про вулкани, про тварин тощо.
Біографічні словники (про математиків (демонструються словники, які є в бібліотеці).
Потрібно запам'ятати, що основна структура усіх словників — спільна. Слова розташовані в алфавітному порядку.
Швидкий пошук слів забезпечують літери алфавіту.
Скорочення (скорочення особистих імен, географічних назв...).
Списки:рекомендована література для допоміжного читання, списки ілюстрацій, списки карт.
Не можна уявити культурну людину, яка б не потребувала словника.
Словник - супутник і порадник кожного, хто багато читає. Словник є не тільки одним із різновидів довідкових видань, але й елементом національної культури, саме в слові закарбовані аспекти життя народу.
Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «світом в алфавітному порядку».
А Степан Пушик, український письменник, стверджує, що «словники - музеї слів», у них і для старого і для нового місце знайдеться.
Практика свідчить, що робота зі словниками збагачує словниковий запас.
Висновок. Широких відомостей словники не дають. Коли нам потрібні не стислі визначення, а більші відомості про дане визначення, звертаємося до довідника.
Різновиди довідників: з різних галузей знань. Наприклад:
а) довідник з біології;
б) довідник з історії України.
Довідники —це видання, які містять короткий детальний матеріал довідкового характеру. Система пошуку матеріалу:
а) за алфавітом;
б) за змістом.
Найбільшим за обсягом інформації є довідкове видання, яке зветься енциклопедією.
Слово «енциклопедія» - в перекладі з грецької -означає «коло знань».
Перші книги енциклопедичного характеру з'явились у Стародавньому Китаї ще в ХП-Х ст. до н.е.
У XIVст. центром енциклопедичної літератури став Єгипет. Нам відомо багато енциклопедичних праць цього часу арабською мовою.
У XVIIIст. у Європі з'явилась «Енциклопедія», автором якої був відомий письменник, філософ і просвітитель Д. Дідро. Він залучив до створення своєї «Енциклопедії» багатьох прогресивних письменників і вчених Франції: Вольтера, Руссо, Монтеск'є. Про них ви дізнаєтеся з уроків історії та зарубіжної літератури у 8-9 класах.
У Росії 1825 року московський видавець Селіванський видавав енциклопедію за обсягом 45 томів.
У 1890 році в Петербурзі вийшов «Енциклопедичний словник» Блокгауза і Ефона, який налічував 62 томи. Тут було зібрано статті з усіх галузей знань світу. Цей словник був високо оцінений як довідкове видання, і в наш час має велике значення.
Нині виходить з друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру.
Структура енциклопедій. Різновиди:
I. Універсальні.
II. Галузеві.
Універсальні енциклопедіїмістять зведені знання з усіх галузей знань.
Найбільш універсальні енциклопедії:
«Велика Радянська енциклопедія» (СРСР):
2 видання - 51 том.
УРЕ - 17 томів.
Галузеві енциклопедії. Наприклад:
а) Медична енциклопедія;
б) Світ людини;
в) енциклопедія тварин;
г) енциклопедія географії.
Структура енциклопедій.
Розташування матеріалу:
а) алфавітне (матеріал розташовується в алфавітному порядку назв предметів).
Алфавітне розташування матеріалу труднощів під час пошуку не викликає, бо інформаційні статті розташовані в алфавітному порядку.
б) систематичне або предметне розташування становить певні труднощі при пошуку певної статті. Матеріал у таких енциклопедіях систематизується за темами Назви тем виділено іншим шрифтом (жирним або курсивом) іноді іншим кольором. Отже, в енциклопедіях із систематичним розташуванням слів під час пошуку знаходять основну тему статті, а потім розглядають підтеми, які цікавлять читача.
При комплексному або алфавітно-систематичному розташуванні матеріалу назви основних предметів розташовані в алфавітному порядку.
Важлива роль ілюстрацій: усі вони інформативні, яскраві, супроводжують кожен розділ, кожну статтю, полегшуючи сприйняття наукової інформації.
Наявність схем, карт, графіків.
Велике значення має довідковий відділ.
Довідковий відділенциклопедій схожий на довідковий відділ словників. Він містить:
• Довідковий апарат:
- систему зносок;
- систему скорочень до тому;
- систему покажчиків;
- систему списків.
Довідковий відділ, як і в словниках, допомагає читачеві в користуванні енциклопедіями.
Мета: Сприяти вихованню у школярів почуття патріотизму, розуміння величі подвигу українського народу під час Великої Вітчизняної війни. Виховувати уміння шанувати пам’ять про загиблих, ввічливо поводитися з ветеранами війни, уміти співчувати.
Обладнання: - магнітофон,
- диск «Этот День Победы»,
- прапор СРСР,
- медалі,
- папка-пересувка «Плакати Великої Вітчизняної війни»,
- папка-ширма «Великий подвиг народ»,
- експонати з колекції учня 9 класу Аскерова Дмитра: прапор, медалі ВВВ, патрони з кулеметної стрічки, патрони з маузера, вальтера, карабіна, патрон з зенітки, шолом танкіста, бінокль, фляга, коробка від німецького зубного порошку.
І. Ми, діти, післявоєнної пори,
виросли в мирний час. І повинні вивчати, читати про історію війни, історію Перемоги.
Особливою ціною сприймається інформація, яку почуєш з вуст ворога. Ось свідчення командуючого танковими військами Гудеріана, який сказав: «Війну ми програли ще у битві за Київ 26.09.1941 р.». Хоча було знищено кілька радянських армій, взято в полон 665 тисяч чоловік. (Іноземна література 1957, стор. 78 – «Итоги второй мировой войны»).
Хоча Гудеріан взяв Смоленськ і був в 340 км від Москви ще в липні, ворог признав війну програною, хоча перемагав на той час…
Саме на Східному фронті військами генерала Карпоноса було знищено половину моторизованого корпусу Гудеріана. Втрати: 117 тисяч убитими, 409647 солдатів та офіцерів поранено.
І ось у 1943 році, після розгрому армії Паулюса під Сталінградом, з’явилося це фото.
ІІ. Є такий фотознімок:
Гітлер і Майнштейн – командуючий німецької армії «Південь», фельдмаршал, на фоні Дніпрогесу у Запорожжі, рік 1943.
Вони обговорюють операцію «Східний вал», - це укріплений берег Дніпра, який зупинить відступ німецької армії і знову Німеччина отримає лідерство у війні.
Але не так сталося, як гадалося.
Ми знаємо з історії, що плани німців були зруйновані, і «Східний вал» не допоміг.
ІІІ. Гітлерівський генерал
Отто Кнобельсдорф пише в своїх мемуарах: «Днепр планировался как линия сопротивления еще после падения Сталинграда, весной 1943 года. Украина с ее природными запасами: марганец, железная руда, земли – все это еще долго помогало бы фашистской Германии господствовать в мире и оказывать сопротивление». (Моргун В.Т. – Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу, 2008, Дивосвіт, стор. 35).
Ось так з художньо-публіцистичної літератури мі дізнаємося, як все починалося.
А зараз наступна сторінка «Як кувалася Перемога».
У визволенні України від німецько-фашистських загарбників брали участь воїни-інтернаціоналісти: Броз Тіто (Чехословаччина), Людвіг Свобода (Польща) .
Читання рефератів:
1. Ободзинська Каріна 10 клас (розповідь про Л. Свободу) «Герої-інтернаціоналісти» (ст. 65-66)
2. Бичков Влад – 10 клас (розповідь про участь генерала Черняхівського у визволенні України).
3. Фатєєва Іра – 10 клас (про форсування Дніпра) «Днепр – река героев».
4. Підлужна Софія – «За рідни береги» спогади дідуся – стор. 6
Читання віршів про війну:
Сокур Юлія – 8 кл.
Ковтун Оксана – 9 кл.
Худяков А. – Переправа (поема про солдатів, які форсували Дніпро) – Д. ВАТ Дніпрокнига, 2005, ст. 18
Хвилиною мовчання вшануємо пам’ять загиблих у визволенні України.
Шануймо пам’ять про них.
Екскурсія 
