Інформація для батьків
21 вересня на загальношкільних батьківських зборах був присутній лікар вертебролог Тарас Безгодов, який має свій соціальний проект "Осанка".Він проводить обстеження хребта дітей шкільного віку. Лікар розповів батькам про важливість рівної осанки, про правильне формування хребта, і батьки відповідально віднеслись до цієї теми і вирішили запросити спеціаліста з реабілітологом центра Євмінова Іриной Собко для обстеження дітей шкільного кварталу №22.
Після проведення діагностики батьки дізнаються результати своїх дітей через дві неділі, так як розшифровку знімків будуть робити спеціалісти з Києва.
Прочитайте з дітьми книгу С.Гавриша
"Маленькі історії про великі істини"
25.09.2015 року відбулися загальношкільні звітні батьківські збори на яких директор школи Н.А.Борисова звітувала про виконання навчально-виховного плану 2014-2015 н.р. . Особливу увагу директор приділила використанню добровільних батьківських внесків на зміцнення матеріально-технічної бази школи та висловила щиру подяку батьківському комітету, який очолює Нікітіна Іна Миколаївна.
Голова батьківського комітету Нікітіна І.М. озвучила перелік витрат коштів , які були використані на: ремонт туалетів, будматеріали для підготовки школи до нового навчального року, ремонт оргтехніки, заміна бачків у туалетах, підписка фахових видань, прибирання пришкільної території, заміна каналізації , заміна труб у підвальному приміщені, заміна зливних труб, ремонт панельних швів, купівля дезактину, роботи по ремонту світла в щитових .
Організація роботи з батьками
Успішність виховного процесу залежить від того, як складаються відносини між педагогами, учнями і батьками. Батьки і педагоги - вихователі одних і тих же дітей, і результат виховання може бути успішним тоді, коли вчителі та батьки стануть союзниками.
Сім'я по праву вважається головним чинником і умовою розвитку і виховання дитини. Саме тут він народжується (бажаний або небажаний), тут отримує зачатки фізичного і духовного розвитку (позитивні або негативні), перші знання про навколишній світ, тут формуються перші навички та вміння у всіх видах діяльності, початкові критерії оцінки добра, істини, краси. Тут протікає велика частина його життєдіяльності, закладаються основи його відносин зі світом, тобто починається процес виховання.
Сім'я зі школою створює той найважливіший комплекс факторів виховує середовища, який визначає успішність або неуспішність всього навчально-виховного процесу
Сучасна сім'я розвивається в умовах якісно нової суперечливою суспільної ситуації. З одного боку, спостерігається поворот суспільства до проблем сім'ї, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми із зміцнення та підвищення її значущості у вихованні дітей. З іншого боку, спостерігаютьсяпроцеси, які призводять до загострення сімейних проблем. Це, перш за все, падіння життєвого рівня більшості сімей, вирішення проблем економічного, а часом і фізичного виживання, посилило соціальну тенденцію самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини.
Отже, в складних сучасних умовах сім'ї потрібно систематична і кваліфікована допомога з боку школи. Процес взаємодії сім'ї і школи спрямований на активне включення батьків у навчально-виховний процес, під позаурочну дозвільної діяльності, співпраця з дітьми та педагогами.
Практична робота педагогів з батьками дітей в нашій школі реалізується через колективні та індивідуальні форми взаємодії:
- Психолого-педагогічна освіта;
- Батьківсько-педагогічний аналіз (вивчення сім'ї з метою виявлення її можливостей з виховання своїх дітей, аналіз проміжних і кінцевих результатів їхньої спільної діяльності);
- Батьківське співучасть у роботі педагога (формування активної педагогічної позиції батьків);
- Батьківська співтворчість.
Основні напрямки співпраці сім'ї та школи
1. Єдність вимог до учнів.
2. Узгодженість дій (закони, що захищають сім'ю і дитини, знання обома сторонами психологічних особливостей дитини).
3. Взаємодоповнення впливів (авторитет батьків, особистість учителя, єдине трактування впливу вулиці, засобів масової інформації).
4. Подолання недоліків у формуванні особистості (робота з дітьми, які перебувають в особливо важких умовах, психологічна корекція).
5. Спільна робота по закріпленню та розвитку успіхів дитини.
6. Підвищення педагогічної культури батьків.
7. Різні форми співпраці з батьками.
Функції та завдання взаємодії сім'ї і школи
Функції взаємодії сім'ї і школи:
1. Інформаційна.
2. Виховно - розвиваюча.
3. Формує.
4. Охоронно - оздоровча.
5. Контролююча.
6. Побутова.
Завдання взаємодії сім'ї і школи:
1. Виховання гармонійно розвиненої творчої особистості учнів.
2. Формування активної життєвої позиції батьків і учнів.
3. Прищеплювання навичок здорового способу життя.
4. Розвиток інтересів, нахилів, здібностей учнів.
5. Підготовка дитини до саморозвитку і самовиховання.
Форми і методи роботи по взаємодії сім'ї та школи в сучасних умовах
Включення сім'ї в діяльність виховної системи школи засновано на:
- Гуманістичному стилі спілкування та взаємодії;
- Шанобливе ставлення сім'ї та школи до дитини й один одному;
- Систематичному підвищенні психолого-педагогічного рівня вчителів та батьків;
- Умінні конструктивно підходити до вирішення конфліктів.
Перш ніж почати роботу з сім'єю необхідно вивчити її. У нашій школі ми застосовуємо наступні методи:
Методи вивчення сімей
1. Спостереження.
2. Підключений спостереження (підключення психолога, активу класу, інспектора ОДН та ін)
3. Індивідуальні бесіди.
4. Тестування.
5. Анкетування.
6. Діагностика.
7. Ділові ігри.
8. Аналіз дитячих оповідань і малюнків про сім'ю.
Після чого класний керівник заповнює соціальний паспорт сім'ї. (Дивися додаток № 3).
Щоб робота з батьками давала конкретні результати, необхідно використовувати різні форми роботи.
У нашій школі найбільш поширеними є такі форми спільної діяльності, методика їх може бути різна і визначається самими учасниками:
Форми роботи з батьками
1. Зустрічі за «круглим столом».
2. Батьківські збори.
3. Індивідуальні зустрічі «розмова по душах».
4. Зустрічі з директором школи.
5. Психолого-педагогічні консультації .
6. День відкритих дверей.
7. Конференції батьків.
8. Психологічні тренінги.
9. Батьківський лекторій для різних груп ризику (неповні сім'ї, багатодітні, малозабеспечені, опікуни підопічних дітей).
10. Школа молодих батьків.
11. Письмовий телефон довіри.
12. Спільні свята.
13. Сімейні конкурси.
14. Відвідування сім'ї.
При роботі з батьками в нашій школі ми використовуємо диференційований підхід. Це дозволяє класному керівнику скласти конкретний план роботи з сім'єю.
Диференційований підхід в роботі з батьками
Диференційований підхід будується на виділенні 5-ти типів сімей, згрупованих за принципом можливості використання їх морального потенціалу для виховання своєї дитини.
Виділяють такі типи сімей:
1 тип: Сім'ї з високим рівнем моральних відносин. У них здорова моральна атмосфера, діти отримують можливість для розвитку своїх здібностей. Часте втручання педагога тут не потрібно, хоча окремі поради і застереження, пов'язані з особливостями виховання, не виключаються.
2 тип: Сім'ї, які характеризуються нормальними відносинами між батьками, але при цьому не забезпечують позитивну спрямованість у вихованні дітей. Діти можуть бути в центрі «особливих» турбот батьків, у зв'язку з чим у дитини розвиваються егоїстичні тенденції, що безумовно потребує уваги педагога.
3 тип: Конфліктні сім'ї. У таких умовах батькам не до дітей, вони самі не можуть розібратися в своїх відносинах. Ні про яке розумному вихованні немає й мови, все пущено на самоплив. Потрібно активну педагогічний вплив, щоб змінити мікроклімат у родині, не втратити росте в ній людини.
4 тип: Зовні благополучні сім'ї, в яких процвітає бездуховність, відсутні справжні моральні цінності, емоційний зв'язок поколінь часто порушена. Але деякі діти добре засвоюють психологію зовнішнього благополуччя, тому виховна робота з такими сім'ями особливо важка.
5 тип: Неблагополучні сім'ї, для яких характерні грубість, скандали, аморальну поведінку. Такі сім'ї потребують постійної уваги педагога, громадськості, а іноді й активного втручання, щоб захистити інтереси дітей.
Методика контактної взаємодії вчителя з батьками
1. Пошук контактів (процес першого спілкування).
2. Пошук загальної теми (анкетування батьків, спостереження, індивідуальні бесіди).
3. Встановлення загальних вимог до виховання дитини (педагогічне співробітництво).
4. Зміцнення співробітництва в досягненні спільної мети (стадія прогнозування можливих варіантів відносин вчителя з батьками.).
5. Реалізація індивідуального підходу (вироблення низки узгоджених заходів, спрямованих на виховання та перевиховання дитини)
6. Удосконалення педагогічної співпраці (аналіз спільних дій батьків і вчителя, спрямованої на корекцію поведінки школярів).
Найбільш поширеною формою роботи з батьками є батьківські збори.
Батьківські збори - це важливий педагогічний інститут в руках вчителя.
Ось декілька практичних порад з підготовки батьківських зборів:
Структура підготовки батьківських зборів
1. Визначення мети.
2. Вивчення науково-методичної літератури.
3. Проведення мікродослідження.
4. Визначення виду, форми та етапів зборів, способів і прийомів роботи його учасників.
5. Придумати форму запрошення батьків.
6. Розробка рішення зборів, його рекомендації, пам'яток батькам. Ведення протоколу (дивись додаток).
7. Обладнання та оформлення приміщення для зборів.
8. Збори умовно ділиться на три частини:
- Вступна;
- Основна;
- Заключна.
Пам'ятка класному керівнику з проведення батьківських зборів
1. Якщо ви тільки взяли клас, почніть збори зі знайомства з батьками, розкажіть трохи про себе.
2. Повідомте батькам режим роботи школи, день класного години.
3. Розкажіть про те, які гуртки, секції, факультативи працюють у школі.
4. Починати свій виступ перед батьками треба з позитивного.
5. Якщо ви проводите діагностичне дослідження, то воно не повинно зводиться до навішування ярликів.
6. Інтонація зборів: «радимося, розмірковуємо разом»
7. Тактовність.
8. Побудова довірчих відносин з батьками учнів.
9. Головні показники ефективності батьківських зборів - це активна участь батьків, атмосфера активного обговорення поставлених питань, обмін досвідом.
Орієнтовна тематика традиційних батьківських зборів
5 клас.
1. «Давайте познайомимося».
2. «Синдром понеділка» у п'ятикласників і як його уникнути.
3. Авторитет батьків, його джерела, міцність. Уміння користуватися батьківського владою.
4. Культура бажань підлітка. Виховання вміння керувати бажаннями.
5. Підсумкове «Ось і стали ми…».
6 клас.
1. Фізичне розвиток школярів та шляхи його вдосконалення.
2. Результативність шкільного уроку. Від чого вона залежить.
3. «Цей важкий підлітковий вік».
4. Роль книги в розвитку інтелектуальних і особистісних якостей дитини.
5. Шкідливі звички дитини. Як їм протистояти.
7 клас.
1. Роль сім'ї у розвитку моральних якостей підлітка.
2. Статеві відмінності і статеве дозрівання. Проблеми і рішення.
3. Здоровий спосіб життя - основа успіху.
4. Контакти та конфлікти. Виховання толерантності.
5. Друзі моєї дитини. Хто вони, які вони?
8 клас.
1. Моральні цінності сім'ї.
2. Здібності і роль сім'ї у їхньому розвитку.
3. Психологічні та вікові особливості підлітка. «Перехідний вік продовжується».
4. Підліток і закон. Ваша дитина в школі і після школи.
5. Адекватна самооцінка як умова успішного розвитку особистості.
9 клас.
1. Допомога сім'ї в правильній професійної орієнтації дитини.
2. Важка дитина. Який він?
3. Аналіз навчальної роботи учнів 9х класів
4. Підготовка учня до іспитів. Роль батьків в екзаменаційний період.
5. Емоції і почуття в розмові з підлітком.
10 клас.
1. Особливості організації навчальної праці у 10-му класі і роль батьків в цьому.
2. Виховання відповідальності у дорослих дітей.
3. Особливості спілкування з дітьми - старшокласниками.
4. Про доброту і милосердя.
5. Компанія в житті старшокласників.
11 клас.
1. Значення вибору в житті людини.
2. Результативність навчання учнів за 1 півріччя.
3. Організація навчальної праці випускника.
4. «Поговоримо про сенс життя».
5. Організація випускного вечора.
Проблемні тематичні загальношкільні зібрання.
1. Здорова сім'я. Моральні аспекти.
2. Попередження асоціальної поведінки неповнолітніх.
3. Наркотики і статистика.
4. Суїцид.
Помилки сімейного виховання
1. Обіцянка більше не любити.
Ця загроза, як правило, швидко забувається. Діти чудово відчувають фальш. Один раз обдуривши, батьки можуть надовго втратити довіру дитини - він буде сприймати їх як брехливих людей. Краще сказати так: «Я буду все одно тебе любити, але твоя поведінка не схвалюю».
2. Байдужість.
Батьки не повинні показувати дитині, що їм все одно, чим він займається. Відчувши їх байдужість, він негайно почне перевіряти, наскільки воно «сьогодення», причому перевірка може полягати у вчиненні спочатку поганих вчинків. Дитина буде чекати, чи послідує за проступок критика. Найкраще замість показної байдужості постаратися налагодити з дитиною дружні відносини, навіть якщо його поведінка зовсім не подобається батькам.
3. Занадто багато строгості.
Діти повинні слухатися старших беззаперечно - це самий важливий принцип у вихованні. Однак занадто суворе виховання, засноване на принципах, не завжди зрозумілих дитині, нагадує дресирування. У таких випадках дитина буде беззаперечно виконувати все в присутності батьків і свідомо забувати про всі заборони, коли їх немає поряд. Переконання краще надмірної строгості.
4. Дітей не треба балувати.
Розпещеним дітям дуже важко доводиться в житті. Прибираючи буквально кожен камінчик з дороги малюка, батьки не роблять дитину щасливішою. Швидше, навпаки, він часто відчуває свою безпорадність і самотність.
5. Нав'язана роль.
Діти, буває, роблять все, щоб сподобатися своїм батькам, адже тато і мама для них найголовніші люди на світі. Малюки навіть готові зануритися в складний світ дорослих. На жаль, при цьому їх власні проблеми так і залишаються невирішеними.
6. Грошова.
Любов не купити за гроші. Батьки не повинні відчувати докори сумління, якщо не
можуть виконати будь-яке його бажання. Щасливим дитини роблять не гроші, а усвідомлення того, що він для батьків самий-самий.
7. Наполеонівські плани.
При заповненні дня дитини потрібними і корисними заняттями не варто забувати про його бажання, залишаючи час для особистих справ.
Тоталітарна сім'я як джерело домашнього насильства
У наш час фахівці вирізняють два основні типи сім'ї — домінаторна (тоталітарна) і партнерська (демократична). Психологи вважають, що суспільства, в яких переважають тоталітарні стосунки в сім'ї, легко можуть стати тоталітарними, а суспільства, в яких переважають партнерські сім'ї, мають більше шансів стати демократичними.
Що характерне для тоталітарної сім’ї
• зловживання владою;
• відсутність рівних прав усіх членів родини, особливо дітей;
• наявність у сім’ї суворих правил, які мають примусовий характер;
• кожному члену сім’ї відведено певну роль, одна з них — у відповідності з його статтю, тобто дівчинці можна і потрібно одне, а хлопчику — зовсім інше, адже він — хлопчик;
• відсутність розподілу обов'язків, пов'язаних із життям сім’ї;
• економічні «труднощі не розподілені між членами сім'ї;
• відсутність поваги до особистого життя членів родини та інших людей;
• конфлікти вирішують за принципом: «один виграв — інший програв;
• члени сім’ї не беруть участі у прийнятті рішень;
• батьківські обов'язки не розподілені;
• дисципліну підтримують за рахунок сили та приниження;
• зроблені помилки не визнають і пробачення не просять;
• опір будь-яким змінам;
• почуття незахищеності від образливих і насильницьких дій;
• аналіз конфліктів, що виникають, ігнорують;
• майже повністю відсутні сміх та радість, проте присутній страх.
Характеристики партнерської сім'ї:
• кооперативна структура, рівні можливості;
• відсутність секретів і таємниць
• гнучкі правила розпорядку;
• розподіл економічної відповідальності;
• домашня робота та обов'язки розподіляються на засадах рівноправності;
• повага до особистого життя членів сім’ї
• основою дисципліни є повага та довіра;
• батьківські обов'язки рівноправно розподілені;
• зроблені помилки мають бути визнані;
• члени сім’ї відчувають себе у безпеці;
• конфлікти вирішують;
• члени сім’ї беруть на себе відповідальність за проблеми, які виникають;
• сім'я — це джерело радості;
• дітей планують і вони бажані.
Наші людські права:
Мої права та права іншої людини
Виявляється, знання своїх прав, повага до прав іншої людини допомагають нам запобігти багатьом сімейним конфліктам.
Ось ваші права:
1. Ви маєте право на свій розсуд вирішувати, що робити, як робити і як відчувати.
Кожен із нас має право визначати, що йому робити в тій чи іншій ситуації.
Але водночас і відповідальність за прийняте рішення лежить також на Вас.
2. Ви маєте право на свій розсуд вирішувати, що робити, як робити і як відчувати.
Ви самі вирішуєте, чи звертати увагу на точку зору інших людей щодо Вашої поведінки, чи йти на компроміс, чи змінювати власну поведінку.Людина сама оцінює свою поведінку і сама приймає рішення про її зміну, навіть тоді, коли комусь це може не подобатися.
3. Ви самі відповідаєте за вирішення Ваших проблем.
Ви самі відповідаєте за свою поведінку та її наслідки, навіть якщо це ускладнить Ваше життя.
Часто ми просто боїмося взяти на себе відповідальність, даруючи іншим можливість вирішувати наші проблеми.
4. Ви маєте право змінювати свої уявлення.
Ви маєте право змінити своє уявлення про себе, свої бажання і свій життєвий шлях, не питаючи ні в кого на те дозволу.Наприклад, одного дня Ви зрозуміли, що Ваша поведінка самозневажлива, і це постійно травмує Вас. Ви маєте право вирішити, що більше ніколи не будете поводити себе так, а також продумати, у який спосіб можна позбутися цієї вади.
5. Ви маєте право робити помилки.
Оскільки жодна людина не є абсолютно досконалою, то кожен із нас робить помилки. Помилки не треба драматизувати і не треба перебільшувати їхнє значення.
6. Ви маєте право не дозволяти іншим маніпулювати Вами.
Ви маєте право не знати відповідей на якісь запитання, не розуміти чогось, не переживати за щось. Ніхто не має права примусити Вас це робити.
7. Ви маєте право на власну думку.
Ви маєте право на власні думки, які ґрунтуються на Ваших цінностях, прагненнях і уявленнях. Проте, якщо Ваші уявлення вступають у конфлікт із дійсністю, Ви можете переглянути їх.
Неважко уявити сім'ї, де ні жінка, ні діти (рідше чоловік) не мають права на власну думку.
8. Ви маєте право поводитися самостверджуюче навіть тоді, коли така поведінка комусь не подобається.
Ви не зобов'язані чекати схвалення з боку інших Вашої гідної, самостверджуючої поведінки. Досить часто, коли Ви будете так поводитися, Ви не отримаєте схвалення.
Ми пам'ятаємо, що в тоталітарній сім'ї всі ролі суворо розподілені. І Вам, наприклад, випала доля бути хорошою дівчинкою. Отож від Вас чекають особливої поведінки. Раптом Ви усвідомили, що Ви не якась ідеально зразкова дівчина, а жива людина з правом бути різною, помилятися, змінювати свою, точку зору, мати власну думку, відмінну від тієї, яку Вам належить мати виходячи з Вашої ролі.
Ми живемо серед людей, і розуміємо: «Якщо я маю право, то, мабуть, і інші люди мають право? Як же нам жити разом?»
Дійсно, інша людина має такі ж права. Давайте їх розглянемо і нам стане зрозуміло, що ми всі можемо жити у взаємоповазі та злагоді.
Вісім прав інших людей
1. Інші мають право на свою думку, для того щоб самостійно приймати рішення, як їм діяти, думати і почувати.
Дуже важливо зрозуміти, що Ви не відповідаєте за чиюсь поведінку, так само як ніхто не відповідає за Вашу.
Уявімо собі нашу сім'ю. В ній обов'язково знайдеться людина, яка бере на себе відповідальність за всіх, а вже для себе ні сил, ні місця не знаходить. І ця людина забуває, що вона все-таки не має права змушувати людей поводити себе так, як хочеться або здається необхідним їй.
2. Інші мають право не відчувати за собою провини.
Інші люди мають право знехтувати Вашою думкою з приводу своєї поведінки. Ваша думка — це Ваша думка, але це не стандарт, якому повинні відповідати всі інші.
3. Інші люди відповідальні за вирішення своїх проблем:
Ви несете відповідальність за вирішення Ваших проблем.
4. Інші люди мають право змінювати свої уявлення.
Люди мають право думати так, як їм заманеться. Не можна чіпляти людям ярлики — ні гарні, ні погані.
5. Інші мають право на помилки.
Не треба драматизувати ні свої помилки, ні помилки інших людей. Набагато краще зрозуміти, що всі люди мають слабкості.
У партнерській сім'ї дотримуються прав, які ми зараз обговорюємо, розуміють, що кожен може помилитися, не йдуть на конфлікти через помилки.
6.Інші мають право не дозволяти маніпулювати собою.
Не можна вимагати від інших людей відповідей на всі запитання, особливо у випадках, коли Ви маєте намір тиснути на них або пригнічувати їх.
На жаль, у наших сім'ях часто зустрічаються випадки привласнення одним із партнерів права маніпулювати іншою людиною, вказувати їй, працювати чи ні, як вдягатися, коли і що їсти тощо.
7. Інші мають право на власну думку.
8. Інші люди мають право поводитися самостверджуюче навіть тоді, коли Вам це не подобається.
Коли Ви хочете почуватися більш упевнено, визнайте це право й за іншими людьми.
Средняя школа
iconForTip
iconForTip
iconForTip
21 вересня на загальношкільних батьківських зборах був присутній лікар вертебролог Тарас Безгодов, який має свій соціальний проект "Осанка".Він проводить обстеження хребта дітей шкільного віку. Лікар розповів батькам про важливість рівної осанки, про правильне формування хребта, і батьки відповідально віднеслись до цієї теми і вирішили запросити спеціаліста з реабілітологом центра Євмінова Іриной Собко для обстеження дітей шкільного кварталу №22.
