_{Правила роботи з гіперактивними дітьми}                   

• Працювати з дитиною на початку дня, а не ввечері.

• Зменшити робоче навантаження дитини.

• Ділити роботу на більш короткі, але частіші періоди. Використовувати фізкультхвилинки.

• Давати дитині лише одне завдання на певний проміжок часу, щоб вона могла його завершити.

• Знизити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати почуття успіху.

• Посадити дитину під час занять поруч із дорослим.

• Використовувати тактильний контакт.

• Домовлятися з дитиною про ті чи інші дії заздалегідь.

• Для підкріплення усних інструкцій використовувати зорову стимуляцію.

• Давати короткі, чіткі й конкретні інструкції.

• Використовувати гнучку систему заохочень і покарань.

• Заохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє.

• Надавати дитині можливість вибору.

• Дотримувати чіткого розпорядку дня.

• Залишатися спокійним.

Загальні правила ефективного спілкування дорослого й дитини

Пам`ятка

Правила культури педагогічного спілкування

1. Спілкуйтеся з дитиною доброзичливо, з повагою. Для того щоб впливати на дитину, ви повинні навчитися стримувати свій критицизм і бачити позитивний бік спілкування з дитиною. Тон, з яким ви звертаєтеся до дитини, повинен виражати до неї повагу.

2. Будьте одночасно суворими і добрими. Ви не повинні сумніватися. Будьте дружелюбними й не виступайте в ролі судді.

3. Не прагніть усе контролювати. Надмірний контроль над дітьми зазвичай потребує особливої уваги дорослих і рідко сприяє успіху. Більш ефективним є виважене планування способу дії, адекватного обставинам.

4. Підтримуйте дитину. Дорослий може допомогти дитині, визнаючи цінність її зусиль і досягнень, а також демонструючи, що розуміє її переживання, коли справи ідуть не дуже добре. На відміну від винагороди підтримка потрібна навіть тоді, коли дитина не досягає успіху.

5. Будьте мужніми. Зміна поведінки потребує практики й витривалості.

6. Якщо якийсь підхід виявиться невдалим, не потрібно впадати в розпач, варто зупинитися і проаналізувати переживання і вчинки як дитини, так і свої. У результаті дорослий буде краще знати наступного разу, як вчинити в подібній ситуації.

7. Демонструйте взаємну повагу. Педагоги й батьки повинні показувати, що вони довіряють дитині й поважають її.

Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів, необхідно:

• Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов’язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.

• Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, займатись аеробікою.

• З’їсти морозиво — там є компонент, який покращує настрій.

• З’їсти банан: в ньому є серотонін — гормон щастя.

• Постійні вправи на релаксацію знижують напруження в стресових ситуаціях.

• Необхідно слухати спокійну музику.

• Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

• Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.

• Не зловживати кавою, алкоголем.

• Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів: вони заспокоюють.

• Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.

• Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях: це збереже здоров’я і сприятиме успіху.

• Справжнє фізичне та психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.